- впевненість
- [ўпе/ўнеин'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
впевненість
Смотреть что такое "впевненість" в других словарях:
впевненість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зверхність — ності, ж. 1) Переважна, провідна роль кого , чого небудь. || рідко. Право керувати, наказувати, вимагати; влада. 2) Наявність особливих, вищих якостей порівняно з ким , чим небудь. || Перевага над ким , чим небудь; вищість. || Надмірна… … Український тлумачний словник
упевненість — [ўпе/ўнеин іс т ] = впевненість нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
пиха — и/, ж. 1) Надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. || Надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість. || Вразливе сприйняття думки про свою особу і ставлення до себе навколишніх;… … Український тлумачний словник
пригасати — а/ю, а/єш, недок., прига/снути, ну, неш, док. 1) Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). || Переставати випромінювати світло, ставати невидимим (про небесні світила). || Наближатися до кінця (про день, вечір і т.… … Український тлумачний словник
рішучий — а, е. 1) Сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках. || Який виражає сміливість, непохитність людини, свідчить про її впевненість, твердість характеру і т. ін. 2) Дуже наполегливий, сильний, енергійний, завзятий. || Який виражає різке… … Український тлумачний словник
переконання — я, с. 1) Дія за знач. переконати, переконувати. 2) Тверда впевненість, певність у чому небудь; віра у щось. Мати переконання. Приходити до переконання. 3) Тверда, міцно усталена думка про що небудь, погляд на щось. || мн., які, чиї і без… … Український тлумачний словник
віра — I и, ж. 1) Упевненість у чомусь, у здійсненні чого небудь. || у кого. Впевненість у позитивних якостях кого небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки. 2) Те саме, що довір я. •• Ві/ри не йме/ться кому не віриться комусь. Жи/ти на ві/ру… … Український тлумачний словник
захитатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Почати хитатися, нахиляючись у різні боки, набувати коливального руху; заколихатися. || Задвигтіти від струсу. 2) перен. Почати втрачати впевненість у чомусь, віру в що небудь; завагатися. || Почати втрачати силу, міць,… … Український тлумачний словник
